Upshift – Україна

Школярі з Краматорська відкрили Центр для соціалізації вразливих дітей

Підлітки з Краматорська вирішили допомогти дітям з інвалідністю та переселенцям соціалізуватись серед однолітків. Для цього вони відкрили Центр емоційного розвантаження при ліцеї, де самі ж навчаються. Центр з промовистою назвою “Emoji” став місцем, де кожен знайде підтримку, друзів та можливості для розвитку й творчості. Ідея створити такий Центр для дітей з інклюзією і ВПО у […]

Підлітки з Краматорська вирішили допомогти дітям з інвалідністю та переселенцям соціалізуватись серед однолітків. Для цього вони відкрили Центр емоційного розвантаження при ліцеї, де самі ж навчаються. Центр з промовистою назвою “Emoji” став місцем, де кожен знайде підтримку, друзів та можливості для розвитку й творчості.

Ідея створити такий Центр для дітей з інклюзією і ВПО у сімох підлітків виникла небезпідставно. Більшість учасників команди – переселенці з Донецька та області. А ліцей, де вони вчаться, один з небагатьох навчальних закладів у Краматорську, в якому чимало учнів з інвалідністю та переселенців.

Спілкуючись з однолітками ми помітили бар’єр, через який вони не сприймають цих дітей як рівних. Мова йде не про агресію, а про необізнаність, страх нашкодити та нерозуміння, – розповідає команда. – Ми живемо в одному суспільстві, навчаємось разом, і бачимо проблеми цих дітей кожного дня. До того ж більшість членів нашої команди й самі є ВПО. І ми не з чуток знаємо, як важко адаптуватись в чужому місті та комфортно себе почувати серед однолітків. Створення Центру емоційного розвантаження має допомогти різним дітям соціалізуватись та вчитись жити разом”.

Катя, учасниця команди “Emoji”, ділиться історією про хлопчика на ім’я Стас, який навчається в їхньому ліцеї. Стасік, як називає його сама Катя, має аутизм. Він не може розмовляти, але висловлює свої почуття по-іншому – обіймами, наприклад. І з цього приводу у Каті з її однокласником була велика сварка. “Він обурювався, чому Стасік до нього підходить, чіпає його. Казав, що такі діти не повинні навчатися в школі. Зрозуміло, що подібна поведінка викликана від незнання, як з такими дітками спілкуватись. Мабуть, саме тому потрібен наш Центр”.

Ця подія ілюструє, чому команда задумалась над проблемою інклюзії та того, як її вирішити. Катя розповідає, що коли думали над тим, як вирішити проблему, одразу подумали про створення гончарної майстерні. А коли команда поспілкувалась зі шкільним психологом, то дізналась про вплив арт-терапії на людину. Тому розширили ідею проєкту до відкриття цілого Центру емоційного розвантаження.

Центр “Emoji” має три кімнати. У кожної своє призначення:

  • “Гараж” – яскраво розмальована кімната створена для спілкування, проведення ігор, малювання, перегляду фільмів, тренінгів, тематичних вечорів та занять з психологом.
  • “Арт-кімната” зроблена в стилі творчості української художниці Марії Примаченко. Тут діти ліплять з пластиліну, малюють та відвідують арт-терапевтичні майстер-класи.
  • “Гончарна майстерня” має на меті емоційне розвантаження через створення гончарних виробів.

Команда “Emoji” хоче, аби заняття та час, проведені в Центрі, допомогли дітям адаптуватись в нових умовах, зняти напругу та просто гарно провести час в колі однолітків.  

Коли дорослішаєш, то замислюєшся над тим, що хочеш щось значити у цьому світі та вносити свої зміни у ньому на краще. Коли дізнались про UPSHIFT, то зібрали команду та подали заявку. – ділиться спогадами Катя. – Якщо бути чесними, ми в сімох не завжди товаришували, а скоріш, навпаки, мали не кращу думку щодо один одного. Але так сталось, що нас об’єднала спільна проблема та бажання вирішити її”.

Зараз в Центрі емоційного розвантаження програма тренінгів та майстер-класів розписана на кілька місяців. Зробити подарунок мамі на 8 березня, обговорити як скласти екзамен та ЗНО без стресу, пройти тренінг з арт-терапії на тему сорому, обговорити з однолітками, чому помилятися нормально, або розвантажитись за допомогою гончарства – все це можна зробити в Центрі. Для того, щоб потрапити сюди, потрібно звернутися до команди через соціальні мережі

В Центрі вже пройшли перші заняття. Емоджери, так себе називає команда, розповідають, що до Центру приходили діти з інклюзією. “Особливо гарно у них виходить ліпити з глини. Коли ми вперше сіли за гончарне коло, було дуже важко, а у них виходить просто та швидко. Проте діти ще трохи соромляться. Для того, щоб встановити з ними контакт, потрібен час”.

Усі заняття в Центрі проводить команда, допомагають їм учителі. У школі багато психологів/нь, також команда запросила спеціалістку з гончарного мистецтва. Вони й будуть проводити з дітьми майстер-класи та тренінги.

Команда планує монетизувати свій проєкт. Вироби, що будуть виготовлятися, підлітки хочуть продавати на шкільних ярмарках. За ці кошти будуть купляти нові матеріали, аби заняття в Центрі не припинялись. Також є пожертви. А в майбутньому планують проводити платні майстер-класи.

Проєкт створено за підтримки уряду Японії та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ)