Мабуть, кожен з нас стикався з вигоранням, перевантаженням в школі та проблемами з ментальним здоров’ям. Часто ми не розуміємо, у чому полягає причина, тому продовжуємо повторювати старі помилки та знову вигораємо.
Я Ніка, мені 15, і я з Закарпатської області. Ми з моєю командою під назвою “Файта” прагнемо допомогти учням 11-18 років впоратися з тривалим стресом. Чому наша команда називається “Файта”? Тому що це слово на закарпатському діалекті означає “родина”, “компанія”, “коло друзів”. І ми хотіли стати тією самою родиною, яка завжди допоможе, підтримає та дасть поради тим, хто цього потребує.
У нас було багато ідей, як вирішити проблему вигорання у наших однолітків. Проте, коли ми прийшли на програму UPSHIFT від ЮНІСЕФ, вирішили організувати “Файта-табір”, запустити “МОРТ-терапію” та закупити настільні ігри в кожен клас.
“Файта-табір” – це тижневий табір, який проводився на осінніх канікулах, і починався з масштабної події “Гелоуінська ніч”. А вже у наступні дні ми організували тренінги з психологинями на теми: “Перевантаження в школі” та “Порушення ментального здоров’я”. А також провели кіновечір і грали в настільні ігри.
Під час тренінгів нам навіть вдалося залучити учнів не тільки з нашої школи, а ще й із сусідньої. Для кожного з нас це стало неабияким досвідом та мотивацією рухатися до чогось кращого та продовжувати саморозвиватися.
“МОРТ-терапія” – це можливість у будь-який момент прийти у кімнату учнівського самоврядування, погратися та пообійматися з 18-ма величезними, надзвичайно милими, м’якенькими іграшковими гусями. Це допомагає заспокоїтися, впоратися з переживаннями, розслабитися, або, якщо дуже погано, вони стануть надійною подушкою, щоб поплакати чи покричати. Подібна ідея виникла колись в Ізраїлі, вона називається “Хібукі терапія”. Ми з командою надихнулися нею, і зробили щось своє. Усі були в захваті!
Також ми закупили настільні ігри у кожен клас нашої школи. Для того, щоб учні могли відпочивати від уроків на перервах і не шкодити своєму ментальному здоров’ю, витрачаючи час у смартфонах. Завдяки цьому, школярі також почали активніше спілкуватися між собою. А ще настільні ігри стали дуже хорошою розрадою під час повітряних тривог, вони відволікають від переживань та прискорюють час. Учні до сих пір дуже радіють іграм і дякують за них, адже це справді те, чого їм не вистачало.
Приємно розуміти, що ми допомогли частині учнів, і тепер вони знають, як впоратися з перевантаженням, вигоранням, апатією, а це в свою чергу дарує їм багато мотивації та сил розвиватися самим та підсилювати країну. А нас надихає усвідомлення того, що ми змогли зробити щось корисне для нашої громади, країни і врешті решт для світу.
Я надзвичайно пишаюся таким потужним, початком. Далі — більше!