Хоча 15-річний Андрій Киркач зі Слов’янська не надто захоплюється коміксами, з довгим чорним брезентом за плечем під час роботи над своїм проектом він виглядає як супергерой у плащі. Як у будь-якого доброго героя, у Андрія є своя команда і важлива місія – зробити повітря в рідному місті чистішим.

«Наш проект потрібен, щоб дати людям альтернативу. Щоб зробити повітря в Слов’янську чистішим», – каже Андрій, який в минулому році зі своїми друзями став переможцем проекту UPSHIFT від Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Уряду Японії.

Команда з трьох друзів з простою і екологічною назвою «Листя» вирішила переробляти опале листя в місті природним шляхом – компостуючи їх у земляних ямах за допомогою черв’яків. На виході хлопці панірують отримати не тільки добрива на продаж, але, головне, – чисте повітря в своєму місті.

«Замість того, щоб спалювати листя і забруднювати повітря, люди можуть їх віддавати нам. А ми будемо їх компостувати у своїх контейнерах. І робити з них добриво», – каже кароокий старшокласник з широкою посмішкою.

Екологічний патруль

Після перемоги в проекті, Андрій і його команда отримали від ЮНІСЕФ та уряду Японії фінансування у розмірі 50 тис грн. На ці гроші школярі змогли побудувати з нуля корисний проект, який в майбутньому зможе стати їх першим заробітком.

Ідея проекту народилася у Андрія легко. Хлопець бореться за право дихати чистим повітрям з дитинства. «Я алергік. Від диму бувають набряки гортані, сльозяться очі», – Андрій пояснює свою особисту зацікавленість в чистому повітрі.

Але проблему їдкого диму хлопець вважає загальноміською, а не тільки персональною. Незважаючи на те, що спалювання палого листя в межах міста заборонено законом, люди в Слов’янську продовжують щоосені запалювати вогнища, створюючи проблеми оточуючим.

«Восени дим заповнює місто. У сезон у нас смог стоїть над дорогами, навіть аварії були. У багатоповерхових будинках люди не можуть відкрити вікна, коли цей дим йде з приватного сектору. Плюс це погано впливає на людей похилого віку і дітей», – розповідає старшокласник, який відповідально ставиться у своєму звичайному житті також і до сортування сміття, і до використання пластику.

Андрій, його брат і кілька їхніх друзів щоосені влаштовують в місті патрулювання. Хлопці ходять по приватному сектору, розповідаючи про заборону на спалювання листя і про альтернативи його переробки.

«Зараз в нашому місті молодь починає цікавитися проблемами екології та приймати в цьому активну участь. У нас є волонтери, які нам допомагають поширювати інформацію», – каже хлопчик, показуючи листівку, яку він створив у рамках проекту. «Дихай киснем» каже заголовок на блакитному тлі.

Змінити місто на краще

Робота над проектом стала невід’ємною частиною життя Андрія поряд зі школою і тренуваннями з баскетболу.

У підвалі гаража своїх батьків поруч зі стелажами з затишними рядами консервованого варення він зберігає безліч білих мішків. У мішках – брикети сіна, де до весни сплять майже 30 кг черв’яків.

«У мене тут голландські і каліфорнійські хробаки. Каліфорнійські виявилися більш активними. Вони швидше перероблюють листя. Періодично я їх годую», – захоплено розповідає хлопчик, фасуючи корм для хробаків – перетерті в порошок злаки.

Після того як черв’яки в підвалі нагодовані, Андрій на автобусі їде за місто в дачний кооператив. Тут хлопець з друзями в довгострокову оренду взяв невелику ділянку землі. На ділянці в декількох глибоких земляних ямах, накритих чорним брезентом, вже перероблюється пале листя.

«У процесі переробки листя ми отримуємо гумус і черв’яків. Гумус – це компост, їм можна удобрювати поля. За ціною він буде дешевше, ніж хімічні добрива. А черв’яків можна продавати рибалкам. Є перспектива монетизації проекту», – каже Андрій, піднімаючи довгий чорний брезент, яким накриті ями з компостом.

Хлопчика завжди хвилювали проблеми екології і йому завжди хотілося змінювати своє місто на краще. Участь в UPSHIFT зробила особисту боротьбу Андрія і його друзів за чисте повітря більш усвідомленою і ефективною.

«Напевно, це пов’язано з моїм вихованням. Батьки мене завжди вчили, що не можна кидати сміття на вулиці. Коли я бачив, що люди викидають сміття на вулиці, мені ставало не по собі. Мені це хочеться виправити. Хочеться змінити наше місто на краще», – посміхається Андрій, який вже навесні збирається придумати свій бренд екологічних добрив і зайнятися його рекламою в соціальних мережах.

Текст та фото: Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ)