19-річна Анастасія з дитинства мала пристрасть до біології. У школі вона не просто добре вчилася, а щиро захоплювалася предметом — саме це згодом визначило її вибір майбутньої професії. У 11 класі Настя вирішила складати іспит з біології та вступати до медичного університету в Полтаві, сподіваючись досягти своєї мети стати лікарем і водночас залишатися поруч із родиною під час війни.

«Я мала їхати на всеукраїнську олімпіаду з біології, але саме тоді почалися бойові дії, тож поїздку скасували. Та навіть попри це я не опустила рук і продовжила готуватися до вступу», — згадує дівчина.

Зараз вона студентка 3 курсу. Крім сумлінного навчання, важливою частиною її життя стало студентське самоврядування та молодіжні ініціативи. Під час стажування в місцевому молодіжному центрі вона дізналася про UPSHIFT Start — ініціативу в межах ширшої програми UPSHIFT від ЮНІСЕФ, яка пропонує воркшопи, спрямовані на розвиток навичок й ідей молоді. Дівчина стала фасилітаторкою і залучила до ініціативи студентів-медиків.

«Медики часто залишаються у вузькому колі, і це хвилює. Я прагну зруйнувати стереотип, що навчання в медичному обмежує. Навпаки, потрібно просто шукати можливості. Я запросила студентів, і вони на власному досвіді переконалися, що створювати щось нове — цілком реально», — говорить Анастасія.

Виникнення ідеї проєкту

Після низки інноваційних воркшопів молодь вирішила створити власний проєкт. Для цього студентки медичного факультету Анастасія, Ольга, Мирослава, Анна й ще одна Анастасія обʼєдналися в команду Alium. Вони взяли участь в основній програмі UPSHIFT від ЮНІСЕФ, яка надає підтримку молоді, що прагне розвʼязувати проблеми своїх громад за допомогою соціальних проєктів. Вони пройшли навчання, отримали менторську підтримку та ресурси для реалізації власної ініціативи. Команда доєдналася до програми в Полтавській області, яка цього разу мала екологічне спрямування.

 «Ми, медики, дедалі частіше стикаємося з тим, що в патогенезі багатьох захворювань ключову роль відіграє мікропластик. Люди цього не помічають, не звертають на це увагу. Проте хвороб, пов’язаних із мікропластиком, значно більше, ніж про це звикли говорити», — розповідає Анастасія.

Під час дослідження проблеми команда виявила, що люди не сортують відходи, зокрема тому, що не бачать процесу перероблення. А отже, не до кінця розуміють, як це впливає на екологічний стан у їхньому регіоні. Тож молодь вирішила поділити проєкт на кілька етапів. Спочатку провели інформаційну кампанію.

«Ми проводимо прості лекції для школярів і студентів про сортування. Пояснюємо, що це таке, навіщо потрібно та як воно працює. Найбільше їх дивують цифри. Коли питаємо, скільки сміттєзвалищ у Полтавській області, вони відповідають: “Два-три”. А ми кажемо: “524!” Так вони краще розуміють, чому сортування важливе», — пояснює Анастасія.

Команда провела вісім лекцій для 150 учасників, на яких розповідали про типи пластику й використовували інтерактивні меми, які допомагали говорити про складне простими словами.

Створення лабораторії

Молоді люди зрозуміли, що інформування недостатньо і вони мають на власному прикладі показати, як можна давати друге життя пластику. Студентки відвідали кілька освітніх просторів, де опанували роботу з 3D-принтерами та побачили, як створюються корисні речі. Зокрема, вони розібралися, як виробляють філамент — пластикову нитку для 3D-друку. Повернувшись у Полтаву, придбали обладнання, облаштували лабораторію своєї команди та почали експериментувати з цією технологією.

«Ми вже надрукували деталі для центрифуги та лампи. Також створили елементи мікроскопа, який можна буде використовувати для наукових досліджень. І зараз активно працюємо над анатомічними моделями кісток»,  — ділиться Анастасія.

Також молодь створює спеціальні заготовки, на яких стоматологи тренуються обробляти зуб перед лікуванням. Усе це виготовляють із переробленого пластику, оскільки на даний момент в Україні складно придбати якісні анатомічні моделі.  Заводські муляжі дорогі, швидко зношуються і не завжди точно відтворюють потрібні деталі. 3D-друк дозволяє створювати більш точні та доступні навчальні матеріали для молоді.

«Ми працюємо з PET-пляшками. На них є спеціальне позначення, зазвичай знизу або збоку. Це здебільшого тара з-під води та солодких напоїв. У нашому гуртожитку вже є пункт прийому, і студенти охоче приносять пляшки»,  — розповідає Анастасія.

Зацікавленість росла, і вже кілька кафедр медичного університету захотіли створити власні пункти сортування. З цих відходів молодь зможе надрукувати різне обладнання для університетських лабораторій.

Масштабування та співпраця

Проєкт команди зацікавив також інші університети. До Alium звертаються стоматологічні асоціації з Івано-Франківська та Чернівців. А сама лабораторія поступово стає автономним осередком для медичної творчості, інновацій та нетворкінгу, де студенти можуть поглиблювати свої знання та втілювати сміливі ідеї.

Анастасія мріє про національний проєкт: щоб студенти з різних міст надсилали пластик, обмінювалися 3D-моделями й будували екологічну культуру разом. І ця мрія вже не здається нездійсненою.

«Мене мотивує бажання впливати на середовище, у якому я живу. Я не вірю фразі “так обставини склалися”, бо хочу створювати ці обставини сама. Проєкти та наукові роботи для мене — це спосіб наближати реальні зміни», — підсумовує Анастасія.

* * *

Програма ЮНІСЕФ UPSHIFT працює в Україні з 2018 року. За цей час понад 1000 молодіжних команд отримали ресурси та знання для вирішення проблем у своїх громадах та підтримки однолітків через інноваційні проєкти. Набір програми UPSHIFT, у якому взяла участь команда Анастасії, реалізовано за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW.