Переселенці Ігор, Ельвіра та Родіон під час війни організовують дозвілля для дітей у таборі «Ромашка».
Ігорю Антоненку 21 рік, його сестрі Ельвірі ― 20, вони переїхали до Харкова з Луганська після 2014 року. В лютому повномасштабна війна не стала для родини несподіванкою, втім уже вдруге змусила тікати з-під обстрілів.
«Вибухи 24 лютого розбудили в мені забутий страх: у 2014 році ми з родиною вже тікали від війни та окупації з Луганщини. Я це вже проходив, найстрашніше повторилося знову», ― ділиться Ігор.
Ельвіра досі з жахом згадує дні та ночі, проведені у підвалах, під постійними обстрілами. Коли діти та літні люди змушені спати на сирій підлозі, у холоді й пилюці.
Третьому учаснику команди Родіону Христову 21 рік, він із Харкова. З початком війни його велика родина також була змушена покинути рідний дім та переїхати до Ужгорода. Втім, хлопець певен, що на новому місці вони знайшли стимул розвивати волонтерський рух, представляти ромську національність та боротися за майбутнє дітей, яким у житті не пощастило.
Переїхавши до Ужгорода, команда трьох однодумців, які вже давно знали одне одного, зрозуміла, що не може просто сидіти, потрібно діяти. Ідея дитячого табору виникла невипадково: друзі помітили, що діти, які вимушено переїхали, тяжко переживають зміни, сильно хочуть додому. Місцевим дітям також бракувало батьківської уваги через загальне занепокоєння.
Так у Закарпатті з’явився дитячий табір «Ромашка», де діти й підлітки почали займатися спортом, позбуватися стресу, вчилися взаємодіяти одне з одним та мали змогу просто поговорити з тими, хто їх почує і зрозуміє.
«Наш табір ― це про цілковиту довіру. Доволі швидко вдається завоювати довіру дитини, яка розгублена і налякана, допомогти їй вийти з цього стану, дозволити відчути радощі дитинства попри все. Дітям потрібне дитинство, і ми разом з ЮНІСЕФ допомагаємо розвивати в них щось добре і світле», ― розповідає Ігор.
Проєкт об’єднав ромів та українців, внутрішньо переміщених осіб та місцевих дітей від 6 до 14 років. Всі мали різні інтереси та захоплення, але команді вдалося за короткий час допомогти дітям забути про жахи війни та вимушене переселення.
«Наш табір об’єднав дітей ромської національності та українців. Ми показали, що немає поганих націй. З самого дитинства я хотів довести всім, що роми ― гарні люди, такі ж як і всі. Наш табір став ще одним доказом, що стереотипи, якими жило суспільство, вже не працюють», ― наголошує Родіон.
Загалом табір «Ромашка» відвідали понад 60 дітей. Але Ігор, Ельвіра та Родіон переконані, що цей проєкт ― лише перша сходинка в подальшій волонтерській діяльності. Завдяки ЮНІСЕФ у волонтерів є спортивне знаряддя, а це значить, що дітей та підлітків можна й надалі залучати до занять волейболом, футболом та боксом.
