У ранок 24 лютого 2022 року Іванна була сама в кімнаті гуртожитку в Києві. Дівчина з народження має порушення слуху, тож у той день прокинулась як зазвичай, щоб йти на заняття в університет. Коли взяла до рук телефон, то прочитала про початок повномасштабного вторгнення і що місто обстрілюють.
«Я вийшла в коридор і побачила, що всі студенти в паніці пакують свої речі у валізи, тому я також швиденько зібралась і покинула будівлю, – розповідає Іванна. — Приїхав мій друг, і ми сіли в машину. Добирались дуже довго, були великі затори. Поки ми їхали, відчували, що боремося за своє життя».
Понад два роки потому, і все ще навчаючись в університеті під час війни, Іванна сповнена рішучості допомагати таким, як вона.
«Мені завжди страшно, тому що ніхто з моїх одногрупників не знає мови жестів, — каже Іванна. — Ми спускаємося в укриття, а там інтернету немає. Я почуваюся віддаленою від суспільства, але розумію, що я не одна».
Іванна навчається на юридичному факультеті й прагне на законодавчому рівні ввести жестову мову як обовʼязкову у навчальних закладах, держустановах, лікарнях, закладах харчування тощо. Одним з кроків до цієї мети стала програма UPSHIFT від Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Іванна разом з друзями Аліною, Лілею і Данилом подали заявку на програму задля популяризації жестової мови серед чуючих людей. Молодь пройшла навчання за методологією UPSHIFT, отримала менторську підтримку та ресурси на реалізацію власного проєкту.
“Ми вдячні організаторам, що з нами на навчанні були перекладачі. Це допомогло побудувати комунікацію між чуючими та нечуючими учасниками. Нас дуже підтримували інші команди, говорили, що ми розробляємо дійсно важливий проєкт. Приємно, що нас помітили. Адже багато українців усе ще не знають, як допомогти нечуючій людині в небезпечній ситуації”, – розповідає 21-річна Лілія, учасниця команди.
Під час навчання на UPSHIFT команда розробила ідею проєкту – це безоплатний курс з української жестової мови. У нього входить 8 занять онлайн і дві офлайн зустрічі для практики. До співпраці запросили професійних викладачів і перекладачів, спільно з ними апшифтери складають план уроків. Молодь вирішила зосередитись на темах допомоги в екстрених ситуаціях. Тож на курсі навчають, як повідомити нечуючій людині про пожежу чи обстріл, запитати як вона почувається. А вже на офлайн зустрічах учасники мають змогу попрактикувати жестову мовою із носіями в повній тиші в уявних ситуаціях небезпеки.
“На першому уроці ми розбирали тему “Повітряна тривога”, як повідомити про ракетну небезпеку, дрони чи роботу протиповітряної оборони. На другому занятті говорили про медицину. Вчили слова та речення, наприклад: “у вас кровотеча?”, “де вам болить?””, – розповідає 24-річний Данило, учасник команди.
Після кожного уроку команда дає домашнє завдання для учасників курсу. Учні знімають відео, де жестовою мовою розповідають, що вивчили на занятті. Іванна з друзями перевіряють такі роботи та дають свій відгук. Апшифтери також розвивають сторінку їхнього проєкту в інстаграмі. Наразі там понад 8 тисяч підписників. Команда публікує у соцмережах різні навчальні та розважальні матеріали жестовою мовою.
“Ми поширюємо інтервʼю з нечуючими людьми, розповідаємо про їхнє життя. Також жестовою мовою співаємо популярні пісні. А головне – вчимо підписників комунікації з нечуючими людьми в екстрених ситуаціях. Наприклад, наше відео про повітряну тривогу набрало понад 200 тисяч переглядів”, – говорить Іванна.
На курс команди подали заявку понад тисяча українців. Для того, щоб навчання було якісним, молоді довелося обрати лише 160 учасників, які працюють з людьми в кризових ситуаціях: медики, волонтери, психологи, поліціянти тощо. Та апшифтери наголошують, знати базові жести варто кожному.
“Ми проводили експеримент, чи будуть чуючі допомагати нечуючим, якщо ті попросять жестовою мовою про допомогу. І зрозуміли, що люди можуть ігнорувати прохання не тому, що не хочуть допомогти, а через те що не знають як це зробити. Тому базові жести варто вивчати”, – ділиться Лілія.
Досвід на UPSHIFT та відгуки від учасників курсу допомогли молоді відчути власну силу. Так, Іванна після навчання на програмі заснувала громадську організацію, що займається захистом прав людей з порушенням слуху. Дівчина прагне обʼєднати в команді ГО чуючих і нечуючих, які разом працюватимуть над створенням безбарʼєрного суспільства.
“Завдяки UPSHIFT нам вдалося втілити свої ідеї в життя. Ми отримали дуже цінний досвід як планувати проєкт, як його реалізувати, як комунікувати з іншими людьми. Впевнена, що будемо використовувати здобуті знання і в майбутньому. Якби не UPSHIFT, то я б не реалізувала свою ідею з громадською організацією. Тому що боялася, а зараз знаю як і що потрібно робити, набралася досвіду”, – ділиться враженнями Іванна.
UPSHIFT – це молодіжна інноваційна програма, яку реалізує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). Повномасштабна війна спричинила низку серйозних гуманітарних викликів у всіх регіонах країни. Оскільки молодь є однією з рушійних сил громад, ЮНІСЕФ залучив учасників UPSHIFT до розвʼязання цих проблем. Проєкти учасників національної хвилі “Відновлення”, що реалізуються ГО “СКЦ Задзеркалля” за підтримки ЮНІСЕФ та уряду Японії, охопили понад 10 тисяч бенефіціарів, зокрема 6 240 дівчат і 4 160 хлопців.
